Десь півстоліття тому, коли я був студентом Глухівського педінституту,
затим торував стезю на педагогічній ниві, перші свої вірші і кореспонденції
надрукував у місцевій газеті "Народна трибуна”, яка з війни і на початок 60-х
років носила назву "За перемогу”.
Мене, активного дописувача міськрайонки, взяв у штат на випробувальний
строк тодішній редактор газети Михайло Тихонович Савченко. Людина зовні сувора,
в роботі врівноважена і прискіплива, по-партійному вимоглива. Ветеран війни був
слухняним редактором перед райкомом партії. На кожне наше задиристе слово в
газеті кивав на "білий дім з жовтими плямами”, як ми потай від
... Читати далі »