Минає 80 років, як вийшов перший номер районної газети. Це була значна подія в політичному і культурному житті Краснопільщини. Вже з перших номерів газета, яка дістала тоді назву "Колгоспник Краснопільщини”, і першим редактором якої був Тимофій Іванович Кравченко, стала народною трибуною. Сьогодні навіть ровесникам газети, мабуть, важко відтворити стрімкий перебіг того часу, коли народилася районка. Її пожовклі сторінки переносять нас у той жахливий, сповнений катаклізмами час. За задумом її засновників, районна, колгоспна, селянська газета "Колгоспник Краснопільщини” мала стати на сторожі інтересів трудящих, ширше висвітлювати їх життя. Бути щирим другом і порадником робітників, селян, інтелігенції, народною трибуною. У перші роки на сторінках газети відчувся войовничий , класовий характер. Одночасно вона розповідала про здійснення ленінського кооперативного плану і активну боротьбу із ліквідацією неписемності, трудові здобутки працівників ферм і ланів в роки перших п’ятирічок. Сторінки газет зберегли імена тих славних трудівниць, які стали зачинателями славного руху п’ятисотинець у нашому районі. Розкуркулення, колективізація знаходили своє відображення на шпальтах газети, але було воно, немов у світі кривих дзеркал: впевнено непереможний тон, суцільний глянець, ніяких трагедій. Репресії показувалися як боротьба з ворогами народу. В усі періоди газета була в центрі тих подій, якими жили люди, оперативно відгукувалася на все, що хвилювало читачів. Віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз перервав мирну працю краснопільcьких газетярів. Вже після визволення Краснопільщини від німецько-фашистських окупантів 27 листопада 1943 року районна газета знову вийшла, але уже з іншою назвою "Перемога”, яку вона з честю тримає ось уже довгих 69 років. Багато чого довелося пережити їй за ці роки та, незважаючи на економічні негаразди, головною особою в газеті завжди була людина праці, її неповторний духовний світ і незгасимий оптимізм. І в так звані застійні часи, і в пору галасливої перебудови газета прагнула реально висвітлювати життя народу, його трудові будні, звершення. І в цьому заслуга журналістів, редакторів, які в різні часи очолювали колективи - Тимофія Івановича Кравченка, Захара Петровича Мороза, Івана Васильовича Корнійка, Максима Микитовича Бережного, Тихона Івановича Степанка, Марка Йосиповича Горобця, Григорія Івановича Чорноуська, Василя Пилиповича Наумова, Андрія Павловича Горбуля, Миколи Андрійовича Дегтяренка, Юрія Вікторовича Фадєєва, Василя Васильовича Вовчанецького, Олександра Васильовича Козиря. Дуже приємно, що з останніми чотирма редакторами мені довелося працювати і почерпнути від кожного з них певну частку знань, життєвої мудрості, що допомогло не тільки у журналістському становленні, а й у повсякденному житті, за що я їм усім вельми вдячний.

    Газета - чернетка історії, сказав хтось  з відомих. Газета - це літопис краю, додамо ми. Даруйте за пафос, але це справді так. Вже багато років, щотижня, ми робимо новий запис в особистий  щоденник Краснопільщини: інформуємо про важливі і цікаві, приємні і не дуже події, розповідаємо про успіхи, нарікаємо на невдачі, розмірковуємо про високе і не забуваємо про буденне, повертаємося спогадами у минуле і мріємо про майбутнє. І все це ми робимо разом з вами і для вас, шановні і дорогі наші читачі! Кілька поколінь журналістів пишуть цей літопис. На жаль, у нас немає відомостей про всіх наших попередників, особливо з довоєнних та перших післявоєнних років. Але ми знаємо, що всі вони були по-справжньому відданими своїй справі. Саме тому районка завжди була і є найпопулярнішим виданням в регіоні. Навічно залишили слід в історії газети, зарекомендувавши себе справжніми майстрами пера, Олександр Шкиря, Олександр Шевченко, Віктор Корощенко, Анатолій Загорулько, Тамара Зеленська, Ганна Жогло, Тамара Рудика, Анатолій Салопєкін, Ганна Гудзенко, Зінаїда Козир, Ганна Поповська, Олександр Савченко, Віктор Гузенко. Багато років життя віддали роботі в редакції колишні фотокореспонденти Анатолій Дзюбан і Василь Лаврик, бухгалтери Ганна Фоменко, Тетяна Ланг, коректор Марія Мироненко, машиніст-друкарка Валентина Місюра та інші.  На жаль, людське життя швидкоплинне і, як не сумно, а декого з них уже немає на цьому світі. Вічна їм пам’ять!

    Не уявляємо нашої газети без допомоги наших позаштатних кореспондентів. Із цікавістю сприймають наші читачі публікації Леоніда Дідоренка і Олександра Чугая з Краснопілля, Григорія Кулика із Сінного, Олександра Десятниченка із Самотоївки, Лідії Король з Рясного, Ольги Кононенко з Хмелівки та інших.

    Служіння журналістиці завжди вимагає чіткої громадянської позиції, виняткової відповідальності, виваженості та конструктивності думок. Своїми здобутками газета, звичайно ж, зобов’язана передусім щоденній роботі журналістів, яким притаманні високий фаховий рівень та суспільно-корисна активність. Саме ці якості цінує наша аудиторія читачів, а це - найвища оцінка! 80 років живе газета і сьогодні її творить нове покоління краснопільських журналістів: ваш покірний слуга - редактор, у якого за плечима близько 20 років роботи у журналістиці; ще більший стаж - 26 років у заступника редактора Олександра Івановича  Цилюрика; півтора десятиліття плідно трудиться на газетярській ниві Олександр Віталійович Моцний. Всі є членами Національної спілки журналістів України. Напевно, читачі помітили і оцінили перші публікації на шпальтах нашої газети Алли Іванівни Леунової, яка нещодавно влилася в наш колектив.

   Сумлінно справляються із своїми обов’язками і користуються повагою в колективі редакції оператор комп’ютерного набору Ольга Миколаївна Кисленко, оператор комп’ютерної верстки газети Аліна Олексіївна Жирнова, головний бухгалтер Юлія В’ячеславівна Кудіч, водій Сергій Михайлович Радіонов.

    Усвідомлюємо, що нам далеко до досконалості, меж якій взагалі немає. Бачимо свої недоліки і прорахунки. Знаємо, що багатьом передплатникам не подобається велика кількість вітань і некрологів на сторінках газети. Але без реклами наша газета не вижила б. Зрештою, саме завдяки платним оголошенням ми можемо не підвищувати передплатну ціну до її реальної собівартості.

    Добрим словом згадуємо ми завжди своїх вірних партнерів-працівників Краснопільського цеху поштового зв’язку №2 Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта” на чолі з його начальником Тетяною Анатоліївною Завражною. Незважаючи на свої складності: закриваються деякі сільські поштові відділення, неповний робочий тиждень у листонош, а звідси й мізерна їх зарплата, поштовики все ж допомагають нам у проведенні передплати на "Перемогу”, стараються своєчасно доставляти її до наших читачів.