Доручення глави держави кабміну підготовити законопроект про
роздержавлення друкованих засобів масової інформації, безперечно, є
кроком на шляху до їх незалежності та самостійності. Та чи готове в
першу чергу саме суспільство до таких реформ ?
Давайте думати. Позитивних моментів в проведенні даної процедури дуже велика кількість, проте і негативу чимало.
Серед зрушень найголовнішим буде зняття напруги з бюджетів різних
рівнів, а ЗМІ за бюджеті кошти перестануть служити одній людині. Дійсно,
сьогодні існує негативна практика, коли за кошти платників податків,
здебільшого комунальні ЗМІ, перетворюються на ідеологічні машини з
насадження пропаганди по діяльності обласних чи місцевих
високопосадовців.
Також позитивним у роздержавленні є цілком
передбачене посилення конкуренції серед колишній комунальних ЗМІ, суть
якого буде полягати в принципі «переможе найсильніший». Звичайно, у разі
виникнення гострої конкуренції виживатиме той друкований органи, що
буде більш адаптований до умов праці. Тому при роздержавленні газет в
першу чергу слід очікувати скорочення працівників та перехід на роботу з
фрілансерами. Не можна не залишити поза увагою і пільгові умови
передачі трудовим колективам майна редакцій.
Як зазначається,
головною ідеєю роздержавлення є зменшення впливу на ЗМІ органів влади
різного рівня. Відтепер, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування на договірних основах замовлятимуть послуги про
висвітлення своєї діяльності. Це є передовою практикою, але не в нашій
країні.
Кошти, передбачені на висвітлення діяльності, це перш
за все бюджетні кошти. Власники газет, наближені до органів місцевого
самоврядування, легко пристосуються до такої практики заробляння грошей з
бюджету. Зараз існує велика кількість негативних прикладів, коли
хазяїни редакцій приватних газет, маючи по півтора оформлених
працівників, відмивають бюджетні кошти, шляхом висвітлення діяльності.
В таких, досить сумнівних діях, при бажанні можна віднайти і корупційну
складову. Свого роду лобісти можуть легко збільшувати суми бюджету,
передбачених на висвітлення. Наприклад, всім відомо, що мінімальна сума
тендеру для товарів і послуг становить 100 тисяч гривень. Рішенням
будь-якої ради на висвітлення закладається 99 тисяч і підписується
відповідна угода на висвітлення. Гроші в найближчій час освоюються,
висвітлення виконуються, а потім знову рішенням сесії сума коштів
збільшується десь на 60 тисяч, укладається додаткова угода, а потім ще
на 40 і так до безкінечності. Цікаво, чи є це правопорушення, пов’язаним
з обходом тендерної процедури ?
Серед вагомих мінусів є те,
що більшість дрібних районних та міських газет просто не витягнуть
умовах роздержавлення, адже не зможуть самостійно забезпечувати власне
фінансування. А отже, будуть вимушені звертатися за допомогою до
сторонніх інвесторів, які в нашій країні є представниками великого
бізнесу.
Аналогічна ситуація складається й із обласними та
комунальними телерадіокомпаніями. У зв’язку з переходом на цифрове
мовлення не кожен бюджет потягне оплатити кошти за оренду передавача та
великий штат працівників, який для забезпечення цілодобового мовлення
продуктами власного виробництва, за різними мірками, має становити не
менше 18 чоловік. Тож такі комунальні телекомпанії будуть вимушені або ж
закриватися, або ж також продавати себе.
З цього приводу
комунальні газети та телекомпанії будуть працювати за принципом: «Хто
платить – той і замовляє музику!». А платитимуть здебільшого бізнесмени,
які будуть наближені до тих чи інших органів влади.
Тож формально влада буде дистанційована від колишніх комунальних ЗМІ, але фактично буде продовжувати керувати ними.
Максим Білоусенко.
http://nbnews.com.ua/blogs/82843/
