Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської областіСубота, 20.04.2024, 05:32

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | | Реєстрація | Вхід
Меню
Наші захоплення
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Нас відвідали сьогодні
Пошук по сайту
Форма входу

Головна » 2016 » Лютий » 11 » Нашому колезі Миколі Єросі - 75 років!
09:25
Нашому колезі Миколі Єросі - 75 років!

ЮВІЛЯРИ

Нашому колезі Миколі Єросі – 75 років!

Прекрасну людину, творчого журналіста, талановитого поета, нашого щирого колегу вітаємо зі святом!

Наснаги, хай йому здоровиться на многія лєта!

ЗВІТУЮ КНИЖКАМИ, ВІРШАМИ, ПІСНЯМИ

Озирнувся - вже 15 років пенсіонер.

 Як би там не було, а саме на ці роки припадає вихід у світ кількох моїх книжок - власних і колективних. Щодо колективних, то першою книжечкою-ластівкою були «Ранкові дзвони». Поетично-пісенна збірочка глухівських авторів вийшла під моїм редагуванням у 1992 році - до 1000-річчя Глухова. Потім була моя збірка віршів і пісень «Глухів - моя доля» (2002), за нею книжечка так званої журналістської прози - нарисів і статей «Сповідь про отчий край». Усі видані у «Мрії».

Далі були колективні видання. Разом з ветераном медицини Вільямом Шевчуком створено «Народне здравіє» -нарис з історії медицини Глухівщини, потім редагував колективну «Не расстанусь с комсомолом». До 65-річчя Великої Перемоги став головним редактором  і автором книги «Глухівщина у горнилі В.В. війни» ( 2010).

Більш плідним видався рік 2014, коли в співавторстві з Анатолієм Голубом створено книгу «Ветерани війни в іменах». Книгу видано до 70-річчя Великої Перемоги, вона вийшла 1000-м тиражем у престижному TOB «Новий друк» (м. Київ).

У першому, головному розділі «Сини свого часу», зокрема у нарисах і статтях розказано про ветеранів війни, їх звичайні і незвичайні долі на вогненних фронтових дорогах. З п'ятьох братів Шевченків («Брати Шевченки») усі повернулись з війни живими - три полковники і два майори, в арсеналі їх нагород -25 орденів і 50 медалей. З другої сім'ї Шевченків двоє братів загинули. З війни повернувся середній, генерал Василь Шевченко. Він став ініціатором спорудження пам'ятника землякам і друзям у передмісті Глухова. Пам'ятник на Усівці споруджено на кошти генерала та місцевих жителів.

Кращий друг юності Василя Шевченка - Олександр Марченко став героєм Львова, піднявши прапор над ратушею старовинного українського міста. Про це йдеться у нарисі «Стяг над ратушею».

Нарис « Дарувала рушник глухівчанка» розповідає про долю воїна-визволителя Глухова, танкіста Ісаака Рубінштейна і глухівчанку Галину, яка на день визволення міста піднесла хліб-сіль хороброму танкісту, а подарований вишиваний  рушник командир бойової тридцятьчетвірки провіз до Берліна. Вдруге вони зустрілись у Глухові через 40 років після війни на день визволення міста першого вересня 1983 року.

В окремих нарисах і замальовках йдеться про 96-річного Василя Батьоху, єдиного в області живого Героя Радянського Союзу, уродженця с. Суходіл на Глухівщині, а також про найстарішого на Сумщині фронтовика, 103-річного Василя Хандуріна.

У розділі «Солдати лісового фронту» подаються розповіді про ватажків партизанського руху на Сумщині, народних месників Глухівщини. Подальші розділи книги мають назви: «Рада, яка згуртувала ветеранів», «За земним покликом» та інші.

Презентацію книги «Ветерани війни в іменах» проведено за змістовним сценарієм у Глухівському краєзнавчому музеї напередодні Нового, 2015 року, .

А вже на старті цього року завершено книгу з історії глухівського футболу, яку буде видано до початку футбольного сезону.

У творчих планах на цей рік - робота над книгою з історії Червоного партизанського загону, а ще - історичний нарис про відомих трударів нашого краю з епохи колгоспного життя.

Крім книжок власних і колективних, за останні роки створено десятки нових віршів і пісень про рідний край, зокрема у співавторстві з відомим на Глухівщині і Сумщині самодіяльним композитором Миколою Євтушенком.

Окремі вірші, пісні, нариси, краєзнавчі матеріали надруковані у колективних книжкових збірках і альманахах, зокрема - «Славянские колокола», «Українська хвиля», «Провінційна столиця», «Мелодії Звенигори» та інших.

Моїм гімном Глухова відкриваються різні місцеві літературно-художні видання.

Додам ще: ініціатор створення літературно-мистецького обєднання «Звенигора», нині її почесний президент. «Звенигора» - лауреат обласної премії ім. Пилипа Рудя.

Оце так потроху про Миколу Єроху.

Микола Єроха

член Гільдії редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області, м. Глухів

Переглядів: 676 | Додав: vitalbravo71 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Київський час
«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 31
Наші друзі
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний хостинг uCoz