2 лютого нашому
колезі Петру Нестеренку виповнилося 70 років
Для
нашого ювіляра П. Нестеренка журналістика є щоденним дивом. Він одностайний у
цьому з Карелом Чапеком, який так чітко, образно охарактеризував це давнє
ремесло. І водночас підтримує думку Володимира Маяковського про те, що
журналістика - неймовірна каторга. Він особисто вистраждав це, віддавши
улюбленій справі півстоліття свого життя. І як більшість тих, хто працює у
пресі, розпочав займатисянею ще у
шкільні роки. Постійно тягнувся до милозвучного слова, тішився власними вдалими
рядками, які писав і на уроках, і вдома, і тоді , коли вже розпочав самостійно трудитися. Перші
замітки, інформації, репортажі з’явилися у Борзнянській районній газеті, що на
рідній Чернігівщині. Потім прилучився до штатної творчої роботи- там його голоспідійнявся зриміше, сміливіше. І коли
призначили на посаду кореспондента, Петро Андрійович зрозумів, що журналістика
стає смислом його трудової діяльності. І він творитьвідтоді без перерви, без упину.
