Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської областіП`ятниця, 29.03.2024, 08:21

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | | Реєстрація | Вхід
Меню
Наші захоплення
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нас відвідали сьогодні
Пошук по сайту
Форма входу

Головна » 2016 » Лютий » 12 » Від сількора до редактора
14:52
Від сількора до редактора

У 50-ті роки минулого століття великого значення надавалося висвітленню в пресі виборів до місцевих рад. І редактор Білопільської районної газети «Радянська правда» Іван Васильович Потеряйко доручав мені недільними днями рано-вранці чергувати в редакції та записувати повідомлення, хто і на якій виборчій дільниці першим проголосував.

Часто про те, хто першим виконав громадський обов'язок, по телефону повідомляв житель с. Мар'янівка Гуринівської сільської Ради Микола Іванович Теницький.

Я був на той час літературним працівником редакції, літературно оформляв те повідомлення і воно йшло на сторінки районної газети.

Трапилося так, що коректори редакції районної газети Діна Ткаченко та Раїса Олійник повиходили заміж, і в редакції з'явилися вакансії. Звернулися до випускників середніх шкіл. Але претендентів на ці місця так і не знайшлося.

Тоді до мене звернувся редактор Іван Васильович Потеряйко:

-      Олеже, ти місцевий, можливо, знаєш, кого можна запросити на посаду коректора?

І я запропонував кандидатуру сількора Миколу Івановича Теницького.

-      А як йому повідомимо?

-      Я подзвоню в Гуринівську сільраду, і черговий повідомить Теницького.

На другий день у редакції районної газети з'явився високий стрункий юнак.

-      Я - Микола Теницький, - відрекомендувався.

Ми пішли до редактора. Як виявилося, у хлопця було лише 7 класів освіти. Я настояв на тому, щоб його все ж таки взяли на посаду коректора. А Миколі Теницькому я запропонував здобути середню освіту у вечірній школі...

Відвертий, безпосередній, наполегливий

Дуже запальним був Микола Теницький. Коли його приймали в члени партії, на партійній комісії, один із ветеранів запитав:

-      Куди Ви дивилися, коли окремі колгоспники крали буряки з полів на самогон?

-      Туди дивився, куди й Ви дивилися...

Яке запитання, така була і відповідь.

Через рік Миколу Івановича Теницького все-таки прийняли до партії.

А ще був випадок, коли при вступі до Сумського державного педагогічного інституту на філологічний факультет він почав сперечатися з кандидатом філологічних наук Пилипом Трохимовичем Гавриловим. Екзаменатор говорить, що в цьому реченні потрібно поставити кому, а Микола - що не потрібно.

Раз не потрібно, то й студент такий не потрібний...

Уже через рік Пилип Трохимович, зустрівшись зі мною, сказав: «Він вступить на навчання до педінституту».

Наполегливим був Микола Іванович Теницький. Після навчання в Сумському державному педагогічному інституті він закінчив відділення журналістики Вищої партійної школи при ЦК Компартії України.

Він прекрасно писав, частенько друкувався в обласних газетах. І не тільки. Адже всі свої статті, нариси, замальовки друкував і в республіканських виданнях, зокрема, в газетах «Радянська Україна», «Радянська освіта», «Сільські вісті», в різних журналах, передавалися вони по українському радіо. І що характерно - всі вони були написані на високому журналістському рівні.

Любив Микола Теницький літературу. В його домашній бібліотеці були зібрані твори класиків української та зарубіжної літератури.

Шанувальники образного слова обрали Миколу Теницького головою літературного об'єднання «Вир». Під його керівництвом оволодівали майстерністю літературного письма десятки обдарованих юнаків і дівчат. Пізніше членами Національної спілки письменників України

стали Наталка Білоцерківець (с. Куянівка), Юрій Назаренко (м. Білопілля), Олександр Вертіль (с. Жовтневе). Провідними журналістами Сумщини стали Юрій Фадєєв, Микола Петленко, Григорій Хвостенко, Олексій Дерев'янко та інші.

У 1985 році районна газета, очолювана Миколою Теницьким, стала другим призером щорічного Всесоюзного конкурсу за кращу постановку масової роботи. І то була на той час досить-таки солідна перемога білопільських журналістів.

Бачити в буденному незвичайне.

Мій двоюрідний брат, майстер Білопільської меблевої фабрики Василь Михайлович Волосовець одружував сина Юрія. Весілля співало і танцювало. І раптом усі гості притихли. На дереві сусідньої садиби з'явилися шпаки та почали виспівувати на всі лади. Незабаром у пресі з'явилася публікація за підписом Миколи Теницького «Сім'я шпаків на весіллі».

У с. Шкуратівка вчитель восьмирічної школи Йосип Хомич Мухопад заклав дендрарій хвойних дерев. Він поштою отримав насіння та виростив саджанці 50 видів хвойних дерев із Європи, Азії, Канади й Америки. І Микола Теницький написав нарис «Дендропарк вчителя - ентузіаста».

Учасник Великої Вітчизняної війни Олексій Іванович Цибулєв, який родом із с. Ракитне Бєлгородської області, в бою під Києвом 10 серпня грізного 1941 року прямою наводкою знищив ворожих автоматників, які засіли в будинках. 21 вересня 1941 року в районі с. Крижик Білопільського району підбив 76-міліметровою гарматою   З ворожих танки. Будучи тяжко пораненим, він не покинув поле бою, затримав колону фашистських військ.

За виявлені мужність і відвагу єфрейтору Олексію Івановичу Цибулеву 20 листопада 1941 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На місці подвигу в районі с. Крижик встановлено пам'ятну плиту. Про цей подвиг Микола Теницький написав нарис «Поле єфрейтора Цибулева».

Перу Миколи Теницького належать також нариси про Героя Соціалістичної Праці, доярку Вирівського господарства Парасковію Матвіївну Комісар, про повного кавалера ордена Слави із с. Річки Михайла Андрійовича Винниченка.

Дванадцять років Микола Іванович Теницький був редактором білопільської районної газети. Він був лауреатом республіканської журналістської премії «Золоте перо».

15 червня 1992 року Указом президента за особистий вклад у розвиток української журналістики Миколі Івановичу Теницькому було присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України». Він першим удостоївся такої честі серед газетярів Сумщини.

8 лютого 2016 року Миколі Івановичу виповнилося б 80 років. Та пам'ятають про нього на Сумщині. На його честь в області започатковано премію, її лауреатами вже стали ветерани журналістики Петро Андрійович Нестеренко, Леонід Павлович Шестаков, Григорій Федорович Фастівець та інші.

Олег ГОНЧАРОВ,

член гільдії редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області

Переглядів: 625 | Додав: vitalbravo71 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Київський час
«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 31
Наші друзі
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний хостинг uCoz