Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської областіП`ятниця, 29.03.2024, 10:40

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Меню
Категорії розділу
ПОСТАТІ [8]
НАШОГО ЦВІТУ ПО ВСЬОМУ СВІТУ [17]
НЕ СЛОВОМ ЄДИНИМ... [1]
БАГАТА (МАРУЩЕНКО) НІНА [4]
ВОРОНЕНКО РАЇСА ПАВЛІВНА [5]
ВЕЙСБЕРГ БОРИС СЕРГІЙОВИЧ [1]
ГОНЧАРОВ ОЛЕГ ІВАНОВИЧ [3]
ГРИЦЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ [6]
ЄРОХА МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ [5]
КОЗИР ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ [2]
КОРНЮЩЕНКО ІВАН ПИЛИПОВИЧ [5]
МАТВІЄНКО ВІТАЛІЙ ДМИТРОВИЧ [1]
НЕСТЕРЕНКО ПЕТРО АНДРІЙОВИЧ [12]
ПАСЮГА БОРИС ОЛЕКСІЙОВИЧ [4]
ПРАВДЮК ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ [2]
САВЧЕНКО ВІКТОР КИРИЛОВИЧ [6]
СЕНЬКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА [2]
СЕРДЮК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ [1]
ТАРАСЕНКО ВІКТОР ІВАНОВИЧ [3]
ФАСТІВЕЦЬ ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ [2]
ШЕСТАКОВ ЛЕОНІД ПАВЛОВИЧ [1]
Наші захоплення
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Нас відвідали сьогодні
Пошук по сайту
Форма входу

Головна » Статті » САВЧЕНКО ВІКТОР КИРИЛОВИЧ

«Журналістика – це пісня, хліб, любов на все життя…»


Ні для кого не секрет, що на базі Сумського державного університету готують майбутніх журналістів. Студенти мають доступ до необхідної матеріально-технічної бази. Але все ж таки життєвий досвід не заміниш жодним комп’ютером, або розумним підручником. Тому майбутні майстри гострого і правдивого слівця регулярно зустрічаються з досвідченими журналістами. Цього разу студенти спілкувалися з Віктором Кириловичем Савченком, у якого за плечима понад 40 років журналістської діяльності.

- Вікторе Кириловичу, чому саме журналістика стала найголовнішою справою Вашого життя?
- Ким я тільки не працював: і конюхом, і будівельником шахт, три роки відслужив в армії. Але завжди мене тягнуло до письма. Хотілося на все висловити власний погляд. У школі намагався яскраво передати  враження від прочитаних творів (хоча перші спроби були не досить вдалими), згодом – показати життя таким, яким воно є. Але показати особливо, так, щоб кожен прочитав написаний мною матеріал. Взагалі журналістика для мене – це не робота, не спосіб заробити на шкоринку хліба (як це робиться зараз). Журналістика – це пісня, хліб, любов на все життя.
  Тож плідна робота над собою допомогла досягти всіх поставлених цілей.

- Яку журналістську «кухню» довелося Вам пройти?
- Моя перша замітка з’явилася через чотири роки по закінченню школи в одній з луганських газет. Навіть назву пам’ятаю – «За Родину». Також я працював у колгоспній газеті Шосткинського району, 13 років був власкором всеукраїнської газети «Правда України», 11 років – генеральним директором Сумської обласної телерадіокомпанії. Тож довелося працювати і в друкованих, і в аудіовізуальних ЗМІ.

- Чи є у Вас духовний наставник, взірець?
- Цього року, на превеликий жаль, пішов з життя Василь Михайлович Пєсков. Він є легендою журналістики, автором 30 книг, неперевершений фотомайстер. Василь Пєсков нагороджений Ленінською премією. Я все життя захоплювався цією людиною, намагався не пропустити жодної його публікації. Саме Василь Михайлович – залишається моїм орієнтиром, кумиром і просто улюбленим журналістом і письменником. Брати приклад з «собі подібних» це не значить наслідувати, не мати власного стилю, це значить – вчитися.

- Знаю, що два роки тому Ви видали збірку «Зарницы». Що наштовхнуло на цей крок, адже це перша Ваша книга?
- Зустрічі зі студентами для мене вже стали традиційними. І ось одного разу ваші колеги запитали, чому я й досі не випустив своєї книги. Я прислухався до молодого покоління. І народилася збірка нарисів і журналістських розслідувань «Зарницы». Тираж  її невеличкий – 500 екземплярів, – та й ті вже роздарував знайомим та героям нарисів. У цій книзі я не просто передрукував свої матеріали, а й ділюся секретами їх написання.

- В якому жанрі Ви розкриваєтеся наповну?
- Звичайно, доводилося писати практично у всіх журналістських жан-рах. Але найбільше до душі припав нарис, за допомогою якого кількома штрихами,  яскравою деталлю можна розкрити характер людини, показати її не офіційною, а такою, якою вона є насправді.

- Що можете порадити молодому поколінню?

- По-перше не лінуйтеся працювати над собою, не забувайте заглядати у словники, вони повинні стати вашими друзями. По-друге, побільше читайте. Це стосується, звичайно будь-якої людини, але журналіст повинен постійно розширювати свій кругозір і збагачувати активний словниковий запас. Також раджу вести щоденник. Пам'ять штука не надійна, а от якісь яскраві враження, спогади можуть стати у нагоді навіть через десятки років. Ну і, звичайно ж, любіть свою професію і завжди залишайтеся людиною!

Вікторія Журба
Категорія: САВЧЕНКО ВІКТОР КИРИЛОВИЧ | Додав: vitalbravo71 (21.12.2013)
Переглядів: 1241 | Теги: САВЧЕНКО ВІКТОР КИРИЛОВИЧ | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Київський час
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 31
Наші друзі
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний хостинг uCoz