Зустрілися із колегою, розмовляємо про
життя-буття, здоров’я, а він візьми й скажи, що рятується... зимовою
купіллю. Я з переляку: мовляв, водичка ж, м’яко кажучи, прохолодна, а
він мені отакої — та набагато тепліша за повітря, інакше б перейшла до
твердого стану.
Недавній редактор районної газети «Путивльські відомості» Леонід
Шестаков тепер уже на відстані кількох перекурів до розміру восьмого
десятку щоранку пірнає у ту воду, що в ополонці на Сеймі поблизу
старовинного Путивля. Навмисне не пишу «холодної», бо не хочу псувати
взаємин із давнім приятелем, який затято запевняє, що вона тепліша за
повітря.
Тридцять три роки тому зробилося кепсько, друзі ледь дотягли до дивана,
де й залежався. Аж тут дружина десь прочитала про «моржування» і
заохотила спробувати.
— Як і кожному, не хотілося з першими позивними радіо змінювати ковдру
на прохолодну купіль,— пригадує Леонід Павлович.— Проте бажання
почуватися здоровим посприяло рішучому крокові. Під час входження до
холодної води тіло гостро відчуває не лише відомий зі шкільної лави
закон Архімеда, а й закони теплообміну, саморегулювання організму,
мобілізації всіх його захисних сил. Колись він тільки чув про це, а
почавши «моржувати», звідав на собі. На думку Леоніда Павловича,
поступове звикання до зміни температури не обов’язкове. Він і багато
його знайомих починали купатися у холодній воді відразу і не відчули
якихось неприємних, загрозливих для здоров’я симптомів.
— Моржувати ліпше гуртом,— ділиться міркуваннями чоловік. — Адже важко щоранку прорубувати ополонку.
У нього є свої прихильники. Вранці Сейм збирає понад десяток чоловіків.
Микола Чорнобривкін, Олександр Новобраний, Микола Нерощин, Олександр
Мичка, Сергій Корчин, Борис Кирбаба, Анатолій Черепов, Сергій Василенко —
звичні до прохолодної купелі. А Володимир Кириленко приходить на берег
Сейму разом із дружиною Валентиною.
До речі, зараз путивльські «моржі» мають жіночу секцію, натхненницею
якої є головний бібліотекар району Антоніна Журавська. Зауважую
співрозмовникові, мовляв, чимало говориться про користь від «моржування»
для здоров’я, одначе для жінок цей вид оздоровлення надто суворий. Він
заперечує: навпаки, прекрасна стать вбачає переваги свого «моржування»
не лише в тому, що відступили численні хвороби. Жінки знайшли у
«моржуванні» ефективний спосіб звільнитися від зайвих кілограмів.
Причому спрацьовує він швидше і надійніше за широко розрекламовані
засоби.
Леонід Шестаков називає й неприємні враження, пов’язані з прохолодною
купіллю. Найголовніше з-поміж них — після виходу з води п’ятки
примерзають до льоду. Мій колега не вважає за потрібне витиратися після
купелі. Того може потребувати хіба що обличчя. Стосовно можливості
застуди, у нього не виникає жодних застережень.
Дещо схожої думки він про сезонні купелі, тобто вранішні ванни у річці
до певного часу, скажімо, вересня чи початку жовтня. Організм звикає до
таких температурних змін і починає потребувати їх.
Про шкідливі звички Леонід Павлович розповідає неохоче. Колись курив по дві пачки й більше на добу. Одначе згодом це полишив.
Мальовничий Сейм слугує для Леоніда Шестакова джерелом натхнення (він
написав художні нариси про цю історичну місцевість) і здоров’я —
прохолодні купелі допомогли йому зберегти гарне самопочуття до поважного
віку.
Віктор ТАРАСЕНКО,
Сумська область
| 
