Вітаємо усіх творців газетного рядка, людей залюблених у слово, невгамовних, щирих, відвертих зі святом – ДНЕМ ЖУРНАЛІСТА! Нинішній цей день для членів гільдії редакторів-ветеранів Сумської області особливо знаменний - виповнилося десять років як утворено нашу організацію, яка згуртувала нас, ще більше здружила, надала наснагу для подальшого творчого життя. Приємно, що колишні керівники засобів масової інформації і далі тримають руку на пульсі життя, завжди відгукуються на важливі виклики у суспільстві, поруч з тими, хто починає свій творчий шлях у журналістиці.
Зичимо усім здоров’я, натхнення, успіхів, сімейного благополуччя. Нехай ваші пера завжди будуть гострими, а слова мужніми, слугують розквіту нашої
... Читати далі »
У післявоєнні роки жителі Миропілля доволі часто вели розмову про земляка Василя Гордієнка, який був кумиром мільйонів прихильників спорту тодішньої країни. Якщо його однофамілець штурман Михайло Гордієнко прославив село тим, що здійснив з В.Коккінакі безпересадочний переліт з Москви до Америки, то Василь став неперевершеним на марафонській дистанції, що становить 42 км 195 м. Цей вид спорту вважається найважчим серед інших з легкої атлетики, і на той час було не так і багато відважних, хто б займався цим бігом. Але якраз В. Гордієнко уподобав його і успішно виступав на різноманітних змаганнях.
До спорту Василь прилучився, коли у 30-х роках переїхав до Ленінграда і, влаштувавшись на роботу на за
... Читати далі »
Нещодавно жителі Миропілля відзначили вельми приємну подію- виповнилося 125-річниця як у нашому колишньому містечку при чоловічому училищі було відкрито першу безплатну земську бібліотеку. За ініціативою повітової влади нею опікувався князь Петро Долгоруков .
Йому допомагав священник Миколаївської церкви Георгій Лазарєв. Цей масовий культосвітній заклад уже на перших порах мав 718 книг, з них 197 збірок прозових і поетичних збірок, знаючи князя як палкого бібліофіла, подарував бібліотеці Московський комітет грамотності. Фінансове і інше забезпечення у здійснювалося з різних джерел. Це благодійні внески і першим виділив власні кошти на придбання книг на суму 30 руб. князь П.Долгоруков. Були пожертви товар
... Читати далі »
Наш благодатний край став щасливим на творчу долю багатьом творчим людям. Цими днями мистецькі кола відзначають 230-річницю від дня народження великого Актора, який близько 60 років на сцені утверджував життєву правду, виховував молодих колег у дусі реалізму. Це був Михайло Семенович Щепкін. Його ім’я відоме у всьому світі, він мав тисячі своїх прихильників, для нього театр був великою школою мистецтва і у своїй праці бачив відповідальну суспільну місію. А його життя починалося із слобожанської землі, де відбулися у нього зримі погляди на навколишню дійсність, тут він створив власне сімейне благополуччя.
Ніхто не заперечить, що у минулому однією з окрас українського пейзажу були вітряки і млини. Їх тепер бачимо здебільшого на картинах чи у музеях. Вони відходять у небуття. Так склалося, що свого часу біля цих споруд збиралися люди, які, окрім стеження за помолом збіжжя, обговорювали різні питання, сільські новини, відпочивали, співали пісні. Ці своєрідні «посиденьки» започаткували в нашому краї переселенці , які з’явилися в основному у другій половині ХVII століття. Тоді йшло масове прибуття з Правобережжя, інших регіонів людей, що тікали від тамтешньої кабали визискувачів, монголо-татарської навали і поселялися у нас на необжитих територіях.
Прибулі відразу ставали до роботи в по
... Читати далі »
Масове заселення Слобожанщини в ХVІІ-ХVIII століттях започаткувало утворення козацьких формувань, які боронили нашу землю від нападів турків та татар, польських поневолювачів. В історії України вони посідають чільне місце , адже звитяжно боролися за віру, гідність та звичаї народу. У часи незалежності держави значно збільшилася увага до вивчення цієї славної сторінки у біографії служивих. Колись і в нашому краї блистіли леза шаблів, лунали пісні козаків. Мчали коні, гордо крокували браві хлопці, а вечірньої пори села сповнювалися їх гомоном.
У круговерті подій тих часів певну роль у захисті південних кордонів тодішньої де
... Читати далі »
У післявоєнні роки жителі Миропілля доволі часто вели розмову про земляка Василя Гордієнка, який був кумиром мільйонів прихильників спорту тодішньої країни. Якщо його однофамілець штурман Михайло Гордієнко прославив село тим, що здійснив з В.Коккінакі безпересадочний переліт з Москви до Америки, то Василь став неперевершеним на марафонській дистанції, що становить 42 км 195 м. Цей вид спорту вважається найважчим серед інших з легкої атлетики, і на той час було не так і багато відважних, хто б займався цим бігом. Але якраз В. Гордієнко уподобав його і успішно виступав на різноманітних змаганнях.
На цю адресу свого часу йшло багато листів. Класику світової літератури, майстру психологізму, творцю жанру роману-епопеї писали з усіх-усюд. Вони стосувалися багатьох тем: житлово-побутових, літературної творчості, подальшої долі села і інших. І завжди кореспонденти отримували від Льва Миколайовича Толстого, творчістю якого захоплювалися читачі старшого покоління, ґрунтовні і чіткі відповіді. Одним з тих, хто листувався з письменником, був молодий ветеринар, літератор-початківець з села Улянівка, нині Білопільського району, Федір Тищенко. 28-річний хлопець пробував себе в прозі, але його оповідання, повісті ніхто не сприймав п
... Читати далі »
Навчити журналістському ремеслу неможливо, а от передати досвід амбіційній молоді, дати корисні поради – необхідно. На кафедрі журналістики СумДУ навчаються майбутні зірки телеекранів, редактори всеукраїнської періодики. Але поки що це прості студенти з купою ідей та розгубленістю перед дорослим життям. Зустрічі з досвідченими журналістами для них уже стали традиційними. На цей раз розповісти про свої творчі злети і падіння погодився Петро Андрійович Нестеренко.
Поділитися цьому скромному вже дідусеві є чим. Петро Андрійович – член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України і Гільдії редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області, у минулому редактор трьох районних газет, власний кореспондент трьох республіканських видань. За плечима незліченний та неоціненний дос
... Читати далі »
Голові Національної спілки журналістів України Сергію Томіленку
Причиною багаторічної тяганини з мовами в Україні є дивовижна мовна безграмотність ст.10 Конституції України. А тому вона і образлива і злочинна.
По-перше, недержавних мов у природі не існує, якщо є Держава. Тому, що мови є основою багатонаціональної культури народу, а культуру очолює Міністерство, тобто Держава. Це логіка.
По-друге, для обслуговування Держави — політичної надбудови — потрібна не мова, а лише її офіційний стиль. Тому, що вживання сквернослів’я, злодійського жаргону, стильової мі
... Читати далі »
