Сумщина подарувала Україні ціле гроно видатних митців слова. Серед них і знаний глухівчанин – співець рідної землі – Микола Єроха. 12 лютого у Глухівському міському краєзнавчому музеї відбулись поетичні зустрічі «Із чого зіткане життя», присвячені пам’яті Миколи Степановича Єрохи. Саме цього дня журналісту, поету, самодіяльному композитору, співаку, краєзнавцю виповнилося б 79 років.

Микола Єроха був талановитою творчою людиною. Своє життя він присвятив професії журналіста: плідно працював на журналістській ниві, тривалий час був редактором газети «Народна трибуна», входив до Спілки журналістів України, очолюючи літературно-мистецьке об’єднання «Звенигора». Натхненні мудрі вірші поета промовляють зі сторінок друкованих літературних збірок «Мелодії «Звенигори», «Українська хвиля», «Ранкові дзвони», «Славянские колокола», «Гімн любові, краю мій», а пісні, присвячені рідному краєві, знають і співають як у Глухові, так і на теренах усієї Сумщині.

У цей день до краєзнавчого музею прийшли рідні, близькі, друзі та шанувальники творчості Миколи Єрохи. Емоційно, по-доброму відгукувалися про поета ті, хто давно його знав, хто ним захоплювався і наслідував. Щиро та проникливо звучали спогади, пісні, вірші.

Учасником цього літературного перфомансу став і науковий співробітник Національного заповідника «Глухів» Олександр Мірошниченко. Він звернувся до присутніх з рядками щоденника глухівського танкіста часів Другої світової війни, опублікованого завдяки Миколі Єросі. Інші ж працівники Заповідника змогли доторкнутися до його ранніх поезій, не покидаючи стін закладу.

ЖИВУТ В МОЕМ СЕЛЕ ПРОСТЫЕ ЛЮДИ

Живут в моем селе простые люди,

У них на каждый день полно забот.

Зимой и летом по-хозяйски будят

Зарю скрипучим пением ворот.

Включают радио и топят печи…

Иначе жить, наверно б, не смогли.

Не сосчитать мне, сколько эти плечи

Воды на коромысле принесли.

По жизни исходили верст без счета, –

В одну сложи и хватит до Луны

В моем селе, как у всего народа,

не возвратились сыновья с войны…

…Живут в моем селе простые люди, –

И настежь дверь, и солнце для друзей!

Им памятником трудовые будни

Встают на постаментах светлых дней.

(1970 р.)

https://nz-hlukhiv.com.ua/novini/mikola-yeroha-misiya-prinalezhnist-gromadi.html