Ні́на Па́влівна Бага́та (Мару́щенко) народилась 12 квітня 1943 року в с. Високе Охтирського району.
Тривалий час працювала редактором Охтирської районної газети "Прапор перемоги".
Автор збірок поезій «Повінь», «1440 хвилин», «Канат життя», «Дванадцять місяців», «Пік тисячоліття» та інших.
Слова промовляти — так просто і легко, ми відпускаємо їх на волю, часто не відчуваючи відповідальності, забуваючи про те, що слово — може зцілити, або образити, здатне розчулити, зачепити найніжніші струни душі. Саме тому до слова слід і ставитися відповідно — ретельно підбирати, зважувати, шліфувати. Ми маємо нагоду взяти урок у справжнього майстра. Таку можливість подарувала нам Ніна Багата, член Спілки письменників України.
У листопаді 2011 року у приміщенні Охтирської районної бібліотеки була презентована нова збірка Ніни Павлівни - "з Любов'ю”. Одразу згадується Євген Маланюк зі своїм: "І все-таки: в началі було Слово! І все-таки: начальний дух — Любов!.. ” Знайомство ще з одним друкованим дитям відбулося у день народження поетеси, тож вона приймала вітання з подвійним святом.
Ніна Марущенко, яка пише під своїм дівочим прізвищем — Багата — є автором збірок "Повінь”, «1440 хвилин», «Канат життя», «Дванадцять місяців», «Пік тисячоліття», "Гелон ”. Тепер до них додалася ще одна — сьома. Ніна Павлівна, яка свого часу закінчила Івано-Франківський інститут нафти і газу, працювала у НГВУ. Однак потяг до влучного слова змінив її долю — багато літ Ніна Марущенко працювала у редакції "Прапору перемоги”, пройшла шлях від літературного працівника до редактора газети. І постійно черпала натхнення з джерела Іппокрени. Поштовхом до народження поетичних рядків могло стати будь-що: спогад про бабусю, черемха, яку видно з вікна, засіяне поле. А ще роздуми про сьогодення, влучні, а часом — сумні.
Ми живемо, ніби граємо в шахи. Дошки не видно, і все ж вона є. Повзаємо кволо по ній, як комахи... Це коли доля за віщось поб'є. Інколи пурхаєм, крила відчувши, Дивимось зверхньо на тих, що внизу. І позичаєм нечистому душу, Це як на слабшого маємо зуб.
Понад 400 віршів написало метке перо Ніни Багатої. Майстерність її визнали: у 1998 році вона стала членом Спілки письменників України, а за рік Ніна Павлівна — перший лауреат літературної премії Сумської облради. Має багато шанувальників, її ученицею називає себе подруга Галина Будянська. У збірці "З любов'ю” є 5 розділів: "Живлющий вітер”, "Стежками памяті”, "Глянеш — суцільний біль”, "Крок до сонця” та "Дивуйтесь травині голочці”. Під час презентації про особливості поезій розповіла Ірина Євтушенко, читала вірші Наталія Охонько. Нескладно помітити, наскільки працівниці бібліотеки захоплені. Римовані рядки Ніна Багатої полонили їхні серця. Під враженням були всі присутні на зустрічі з поетесою. Сама авторка зауважила, що у збірці є багато сумного, адже радіти та підстрибувати від захоплення нині немає нагоди. Однак її образи, порівняння, бачення світу — особливі. У них не лише краса, але й глибина.
Буяння квітів — не лише краса, хоч і вона багато значить, Без цвіту яблуні плодів не колисать І житнім колоскам зерна не бачить.
Ніна Павлівна — донька весни, можливо, саме через те, навіть пишучи про різні пори року чи час доби, добирає слів, що знаходять відгук у серцях. Саме тому присутні на зустрічі із задоволенням слухали автора. Ніна Багата говорила про те, що їй дивно чути стільки схвальних слів на свою адресу, адже вона звичайна людина, читала вірші, розповідала, що наштовхнуло на їх написання. По-різному дякували Ніні Багатій за талант та творчу майстерність — уважними очима, квітами, теплими побажаннями, а також піснями. Оспівували вдачу українців, нашу землю, саме життя, ніжні почуття, любов. Не дивно, що у назві сьомої збірки Ніни Багатої є слово Любов. Ним пронизаний кожен рядок. І хоч часом любов сусідить із смутком чи болем, все ж вона проникає в наші душі, освітлюючи їх.
