Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської областіСубота, 23.09.2017, 03:02

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог файлів | Реєстрація | Вхід
Меню
Категорії розділу
Пожовклі сторінки [9]
Наші захоплення
На своїй хвилі
Радио онлайн
Курс гривні
КОНВЕРТЕР ВАЛЮТ
Форма входу

Головна » Файли » Пожовклі сторінки

Знає навіть дитина: найкраща газета "Сумщина"
12.01.2012, 00:12


Хлопчик, якого бачите на знімку, – наймолодший представник журналістської династії Геренків. Іллюшці лише два з половиною роки, але він вже знає, що є така газета «Сумщина», де працювала його бабуся – Світлана Геренко, і де нині працює його улюблена тітонька Олена Геренко.

Тому до святкування 90-річчя видання, яке в цій журналістській родині вважається рідним, Іллюша (звісно, з допомогою тата Олега і мами Оксани) підготувався ретельно. Написав назву улюбленої газети на своїй футболці, і на кульці вивів: «Знає навіть кожна дитина: най-краща газета «Сумщина»! І, чесно кажучи, ні язик, ні рука не «підніметься» спростувати це дитяче твердження. Бо, як ві-домо, саме вустами дитини глаголить 
істина.

Головний редактор «Сумщини» Тетяна Бабинець, розповідаючи про підготовку святкування, зазначала, що хотілося, аби 90-річчя газети стало святом не тільки власне колективу, а й читачів. Хотілося також віддати шану ветеранам газети, які все своє життя присвятили служінню Слову, і в якийсь спосіб увічнити пам’ять про них. Зрештою, хотілося ще раз заявити, що «Сумщина» була, є і буде головним виданням на мас-медійному просторі області.
Тому підготовка до святкування йшла в кількох площинах. Насамперед – це історія видання. Екскурси в минуле газети, нариси і спогади про журналістів – ці матеріали викликали шквал листів читачів.

Менеджер з персоналу газети Надія Колдовська запропонувала створити музей газети. В процесі підготовки святкування 90-річчя в колективі раз по раз звучало ім’я колишнього журналіста газети, відомого поета Миколи Данька, чия страдницька, гірка і водночас героїчна доля становить нині і гордість, і біль «Сумщини». Так виникла ідея започаткувати журналістську премію імені Миколи Данька.

Але, звісно, головна площина, на яку «проектувалося» святкування ювілею газети, – це читацький загал видання. «Сумщина» вирішила порадувати своїх читачів 90 подарунками до свого 90-річчя і оголосила відповідну акцію. Але 90 подарунків коштують великих грошей. Та майже всі бізнесмени, політики, керівники установ і підприємств, до яких звернулися за допомогою в проведенні своєї акції і святкування ювілею газети, підставили їй своє плече.

– Ми дуже вдячні нашому доброму і давньому другові – закритому акціонерному товариству «Крафт Фудз Україна», – а саме: генеральному директорові ЗАТ Юрію Логушу, керівнику відділу по зв’язках з органами влади та громадськістю ЗАТ Володимиру Ткаченку, директору Тростянецької шоколадної фабрики Миколі Швецю, – говорила Тетяна Бабинець. – А також комунальному підприємству «Сумське міське БТІ», яке очолює Борис Афанасьєв, котрі першими відгукнулися на наше прохання. Велике спасибі народному депутату України IV і V скликань, президентові Сумського благодійного фонду «Для людей» Євгену Лапіну. Із 90 обіцяних «Сумщиною» подарунків своїм читачам – 62 дав фонд Євгена Лапіна. Думаю, що, виділяючи таку суму коштів для акції, Євген Васильович керувався не тільки прагненням допомогти найстарішій газеті області, а й тією обставиною, що подарунки, зрештою, отримають читачі газети – пересічні жителі області. А фонд Євгена Лапіна працює саме для них…

Головний редактор з великою вдячністю називала імена й інших відомих в області людей, які допомогли газеті. Це – президент концерну «Укрросметал» Григорій Кирик, генеральний директор ТОВ «Сілікатобетон» Володимир Михайловський, голова правління ВАТ «Сумиобл-автотранс» Микола Тертишний, голова наглядової ради ВАТ «Сумбуд» Рубен Сумбатов, а також голова обласного осередку «Народного Союзу «Наша Україна» Володимир Сапсай, народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко Іван Сідельник… «Без допомоги цих людей і їх виробничих і партійних структур нам було б важко впоратися з проведенням акції і ювілею газети», – підкреслила Тетяна Іванівна. А ще вона подякувала керівництву і колективу театру імені Щепкіна, зокрема директору Анатолію Лещенку, заслуженому артисту України Ігорю Левенцю, ЧП «Губський» і його директору Тетяні Губській за, так скажемо, естетичне і смачне довершення свята.

 В історії підготовки святкування 90-річчя «Сумщини» є ще один момент, який майже всі опісля назвуть символічним і знаковим. Це – явлення ордена. У 1967 році на честь свого 50-річчя газета була нагороджена орденом «Знак Пошани». Коли орден зник – достеменно тепер ніхто не знає. Але колишній редактор газети Микола Іванович Гриценко розповів, що, коли він ще у 1984 (!) році прийняв редакцію, – ордена вже не було. Нині покійний перший секретар обкому партії Леонід Олександрович Яковенко не раз вимагав від Миколи Івановича «віддати» ордена, і не вірив жодним завірянням Гриценка, що той його і в очі не бачив. Так минуло 23 роки. А за день до святкування 90-річчя газети – 16 серпня – орден знайшовся. Того дня головний редактор дістала з сейфу коробочку з орденською книжкою, аби Надія Демиденко «відксерила» посвідчення для редакційного музею. Коли клала коробочку на місце, здалося, що в ній, пустій, щось немов шурхнуло. Коли ж підняли матерію, якою була оббита коробочка, побачили подвійне дно, де і лежав орден. Що цікаво: за цей час з 1984 року газета змінила назву, разів зо три міняла місце своєї «дислокації». Під час цих численних переїздів коробочку з орденською книжкою вертіли, крутили, штовхали, кидали… Але орден – «мовчав». І лише за день до 90-річчя явився колективу. Микола Гриценко вважає знайдення ордена – явленням. І говорить, що «він знайшовся тоді, коли мав знайтися», і бачить в цьому добрий знак для газети.


Кожне видання має свою історію, яку дбайливо зберігають у куточках серця ті, кому вона небайдужа. Газета «Сумщина» до власного дня народження вирішила зробити собі такий незвичайний подарунок, як музей.

За 90 років «Сумщина» встигла змінити декілька назв, редакторів, але незмінними залишаються люди, які працювали і працюють у цьому виданні. Усі вони професіонали, досвідчені газетярі, кожен з них має свій особливий стиль, кожен по-своєму оригінальний як у житті, так і в журналістиці. Доказом цього є незвичайні, часом комічні історії, які трапляються у повсякденній роботі журналістів.

Працював у газеті відповідальним секретарем Іван Рябець. Мав унікальну пам’ять. По півгодини з лег-кістю міг декламувати Тараса Шевченка. Але була в нього одна проблема: напише матеріал, покладе десь і обов’язково забуде, де саме. Шукали потім усією редакцією. Григорій Сапожников дуже любив спорт, тому й писав про різні змагання. Було вийде в одному номері кілька заміток за його підписом, а він на те і каже: «Мені слава не потрібна, можете прізвище знімати, аби гонорари були». А коли запитували у Стефана Нощенка на планерці, що він здає в номер, відповідав: «Зведення й коментар». «А в наступний?», - знову запитували. «А в наступний: коментар зі зведенням».

Цікавий випадок трапився, коли фотографа відправили у Глухівський район показати, яка вже гарна та висока пшениця посходила. Приїхав він, а пшениця, як на зло, низенька, сухенька. Довелося серед поля ямку копати. Заліз фотограф у неї, став на коліна і вийшла пшениця йому аж по плечі. Дзвонили потім редактору, просили «щоб таких пшениць більше не було».

У коректурі відбувалося найбільше казусів: то буква «р» зі слова «Ленінград» випаде, то замість європейської безпеки єврейська виходила. Ох же і перепадало тоді газеті. Було таке, що тираж і під різальну машину пускали.

Скільки людей працювало у газеті, стільки й цікавих історій можна пригадати з їх життя. Але всі вони разом ось вже протягом 90 років створювали одну історію – історію «Сумщини».

Відсвяткувати 90-річчя свого видання колектив редакції вирішив разом зі своїми читачами. Як говорила головний редактор газети, без читацької аудиторії, її цікавості до інформації, яку продукує газета і яку несе в суспільство, – праця колективу не мала б жодного сенсу. А тому газетярі і читачі пов’язані між собою назавжди.

Святкування проходило на Театральній площі в Сумах і зібрало найвідданіших шанувальників газети. Надувні кульки в національних кольорах, надані дизайн-студією «Paradise», популярні українські пісні у виконанні естрадної студії «Екстрім» під керівництвом Наталії Фаломієвої, запальна «латина» і вишукане танго учнів студії спортивного бального танцю «Маестро», а також гуморески у виконанні їх автора Григорія Єлишевича – не дивлячись на розпечені сонцем повітря і асфальт – несли людям свіжість і святковий настрій. Додавали гарного самопочуття гостям свята і солодкі подарунки від ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Найсмачнішим шоколадом «Мілка» у вишуканих жерстяних коробочках винагороджувалися ті шанувальники газети, які добре знали історію видання. Влаштована для гостей свята вікторина «Що ви знаєте про «Сумщину»?» показала, що городяни і гості міста добре знають історію найстарішого часопису області.

Кульмінацією першої частини свята стало оголошення головним редактором газети Тетяною Бабинець ім’я першого лауреата премії імені Миколи Данька. Ним став конотопський журналіст, нині теж покійний, Анатолій Соболів.

– У цих людей дуже схожа життєва історія, – говорила Тетяна Іванівна. – Обидва вони любили Україну, за що тодішня влада оголосила їх українськими буржуазними націоналістами, обох тодішні органи безпеки змушували писати «покаянні» листи і розкаюватися в любові до Батьківщини. Обидва дуже рано пішли з життя – постійні гоніння підірвали їхнє здоров’я. Але не зламали духу. І ці журналісти – Микола Данько і Анатолій Соболів – заслужили того, аби їх пам’ятали і шанували наступні покоління сумчан. А ще – Анатолій Соболів вартий того, щоб на його могилі нарешті був поставлений пам’ятник.

Офіційні урочистості зі святкування 90-літнього ювілею «Сумщини» розпочалися годиною пізніше – коли вже передплатники, прихильники і симпатики газети насолодилися чудовими піснями і танцями, насміялися з гуморесок і скуштували найкращий в світі шоколад від «Крафт Фудз Україна». Привітати «Сумщину» з ювілеєм прийшли перші особи області – голова облдержадміністрації Павло Качур та голова обласної ради В’ячеслав Шапошнік. Вони у своїх виступах говорили про значення ЗМІ у житті суспільства, відзначали досвід і мудрість газети, її політичну незаангажованість, і разом з тим, розумний підхід до висвітлення непростих політичних змагань. Багатьох членів редакційного колективу голова облдержадміністрації і голова обласної ради нагородили Почесними грамотами, подяками, цінними подарунками і відзнаками. Як опісля, вже на корпоративному святкуванні, зізнавалися працівники редакції, вперше за всі ювілеї влада відзначила роботу і технічного персоналу редакції.

А далі пішли привітання газеті і роздача подарунків її читачам. На жаль, народні депутати України Євген Лапін й Іван Сідельник не змогли особисто бути присутніми на святі. Цю місію за Євгена Васильовича виконав його помічник Руслан Лаврик, а за Івана Івановича – керівник міської організації «Батьківщина», секретар Сумської міськради Петро Гученко. Вони побажали газеті довгих і успішних років життя та вручили її передплатникам подарунки. Від Євгена Лапіна – мобільні телефони (решту 60 подарунків від народного депутата читачі газети отримають в редакції видання), від Івана Сідельника і БЮТ – кавоварки, від концерну «Укрросметал» –пилососи, від генерального директора «Сілікатобетон» Володимира Михайловського – кухонні комбайни. Були подарунки передплатникам газети від голови обласного осередку НСНУ Володимира Сапсая, голови правління ВАТ «Сумиоблавтотранс» Миколи Тертишного.

З радістю вітав колектив редакції на своєму святі і своїх добрих давніх друзів – «Крафт Фудз Україна» в особі Любові Зелінської та Національний банк України в особі заступника начальника обласного управління НБУ Олександра Фоменка, начальника відділу Тетяни Можневської та головного спеціаліста управління Вікторії Касьян. Завдяки їм редакційна бібліотека збагатилася двома унікальними енциклопедіями, які, безумовно, стануть в нагоді журналістам газети. А Національний банк подарував ще й срібну монету із серії «Східний календар». Якраз – «Рік Кабана», який, за східною філософією, уособлює достаток і багатство. Висловлені в такий оригіональний спосіб побажання редакції фінансових статків колектив сприйняв з великою вдячністю. Привітала «Сумщину» з ювілеєм і начальник управління інформації та зв’язків з громадськістю Антоніна Кохан.

До речі, «Сумщина» не тільки приймала привітання, а й сама нагороджувала. В процесі підготовки святкування 90-літнього ювілею вона оголосила конкурс серед листонош на найбільшу кількість передплачених ними примірників газети. Най-вмілішими і найкращими розповсюджувачами «Сумщини» виявилися чимало листонош. Запросили на свято для вручення лише працівників Сумського центру поштового зв’язку, оскільки їм до Сум не треба добиратися. Премії в сумі від 150 до 200 гривень та Почесні грамоти їм вручив заступник головного редактора Микола Петленко. Переможців конкурсу серед листонош по Глухівському, Роменському, Шосткинському і Білопільському центрах поштового зв’язку керівництво редакції привітає трішки пізніше.


А закінчилося свято 90-річного ювілею газети, як і мусило було б завершитися, корпоративною вечіркою у ресторані «Кристал». За спільним столом зібралися, окрім членів трудового колективу редакції, ще й старійшини журналістського цеху не тільки газети, а й області – Ніна Насальська, Єлизавета Василевська, Володимир П’янков, Микола Гриценко, Володимир Стеценко, Олександра Шевелєва, Світлана Геренко, ще один Микола Гриценко, Олег Солдатенко, а також ті, хто отримав у «Сумщині» «путівку» у велике журналістське життя, редактори газет: «Медицина і здоров’я» –Лілія Миленко, «Ярмарок» – Володимир Петренко, «Полісся» – Борис Вейсберг, власний кореспондент газети «Голос України» Владислав Жмурков… Згадували минулі роки, поіменно назвали тих журналістів – а це майже 40 чоловік – хто в різні роки працював у газеті і яких уже немає в живих, ділилися планами на майбутнє і, зрозуміло, бажали «Сумщині» довгих і щасливих років життя.

Приємною несподіванкою виявилося те, що у ветерана журналістики Єлизавети Євгенівни Василевської навіть день народження збігся з днем народження газети. «Це знак долі. Я завжди вірила в свою газету, була впевнена, що не помилилася у виборі», – зазначила іменинниця. «Мати Тереза» сумських журналістів – Олександра Іванівна Шевелєва – вручила від імені Національної спілки журналістів газеті і її журналісту Григорію Хвостенку Почесні грамоти.

Але, як виявилося, приємні сюрпризи і вітання на цьому не закінчилися. На редакційну святкову вечірку прийшли привітати колектив редакції і газету з 90-річчям народні депутати України V скликання Ольга Герасим’юк та Руслан Князевич. Як з’ясувалося, Ольга Герасим’юк та нинішній редактор «Сумщини» Тетяна Бабинець навчалися на одному курсі факультету журналістики Київського державного університету, тривалий час грали в одній баскетбольній команді (як зізналася Ольга Герасим’юк, вона – під «кільцем», Тетяна Бабинець – в нападі). Відтоді минуло багато років, але студентська дружба не забувається. Перебуваючи у передвиборному турне в області і дізнавшись про ювілей газети, яку очолює подруга студентських років, відома в Україні тележурналістка захотіла особисто привітати ювілярів із визначною датою. Привітав колектив редакції з 90-річчям і Руслан Князевич. Він чесно зізнався, що не дуже знається на журналістиці, тим паче порівняно з Ольгою. Але відверто сказав: «Тримайтеся, бо ми на вас рівняємося». Він висловив сподівання, що на 100-річчя обласної газети «Сумщина» його теж запросять…

Марина РОССОЛОВА,
Тетяна БУРЕНЬ,
Лариса СЕРГІЄНКО,
Олена ОСТАПЕЦЬ,
Любов БОЙКО.
 

 № 90, середа, 22 серпня 2007 р


Категорія: Пожовклі сторінки | Додав: ales | Теги: Микола Гриценко, Сумщина
Переглядів: 959 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Київський час
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Нас відвідали сьогодні
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 22
Наші друзі
Архів записів
Пошук по сайту
Copyright MyCorp © 2017 Безкоштовний хостинг uCoz