Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської областіП`ятниця, 26.04.2024, 09:51

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Меню
Категорії розділу
ПОСТАТІ [8]
НАШОГО ЦВІТУ ПО ВСЬОМУ СВІТУ [17]
НЕ СЛОВОМ ЄДИНИМ... [1]
БАГАТА (МАРУЩЕНКО) НІНА [4]
ВОРОНЕНКО РАЇСА ПАВЛІВНА [5]
ВЕЙСБЕРГ БОРИС СЕРГІЙОВИЧ [1]
ГОНЧАРОВ ОЛЕГ ІВАНОВИЧ [3]
ГРИЦЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ [6]
ЄРОХА МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ [5]
КОЗИР ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ [2]
КОРНЮЩЕНКО ІВАН ПИЛИПОВИЧ [5]
МАТВІЄНКО ВІТАЛІЙ ДМИТРОВИЧ [1]
НЕСТЕРЕНКО ПЕТРО АНДРІЙОВИЧ [12]
ПАСЮГА БОРИС ОЛЕКСІЙОВИЧ [4]
ПРАВДЮК ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ [2]
САВЧЕНКО ВІКТОР КИРИЛОВИЧ [6]
СЕНЬКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА [2]
СЕРДЮК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ [1]
ТАРАСЕНКО ВІКТОР ІВАНОВИЧ [3]
ФАСТІВЕЦЬ ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ [2]
ШЕСТАКОВ ЛЕОНІД ПАВЛОВИЧ [1]
Наші захоплення
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Нас відвідали сьогодні
Пошук по сайту
Форма входу

Головна » Статті » КОРНЮЩЕНКО ІВАН ПИЛИПОВИЧ

Наш Іван Корнющенко


         Давно, коли письменник Іван Корнющенко був ще дитиною, в його житті відбувся такий епізод. Прилетіли навесні в село чорногузи. Всі знайшли собі місце, а одна пара гнізда собі чомусь не мостила. І вирішили малий Іван із другом допомогти птахам. Закріпили старе колесо на розкішній та розлогій липі і стали чекати. Довго спостерігали, як по кілька разів на день сідали лелека з лелечихою на те колесо, але жодної гілочки, щоб вимостити гніздо, так і не поклали. Засперечалися хлопці, чому чорногузи відмовилися від їхніх послуг. А старий Євдоким Тимофійович їм пояснив: "... лелека не мостить гнізда на липі, бо, коли вона цвіте, і дорослі і, особливо, лелеченята чадіють від запаху того цвіту..." . З того часу почав хлопець пильніше придивлятись до навколишнього світу. А спостерігати мав можливість, бо народився в селі, де розкішна природа та добрі люди. А коли рука потягнулася до пера, написав письменник Іван Пилипович Корнющенко цікаву книгу "Лісова стежка". Кожне оповідання збірки - про кмітливих тварин, про любов до життя всього живого на землі.
       Письменник належить до так званих дітей війни. А це - і бомбардування рідної Новомихайлівки, і раннє напівсирітство, і повсякденне збирання колосків у полі, аби вижити, і незабутні перші роки навчання, коли в класі замерзало чорнило, а писати доводилося на полях газетних сторінок. Після закінчення Степанівської семирічки в неповних 14 років довелося йти на будівництво, де хлопчина подавав на риштування цементний розчин та цеглу і тяжкою працею підірвав здоров'я.
       Однак, юнак, хоч і з перервами, продовжував навчання. Захопившись літературою, писав то сатиричні, то ліричні вірші, не один десяток років віддав журналістиці , досліджував маловідомі сторінки літературно-мистецького життя краю. Цей труд вилився в окремі книжки: "Співець грозової юності", "Панас Кочура", "І на тім рушникові...", "Лісова стежка". Закоханий у свій рідний край, письменник збирає та популяризує фольклор Слобожанщини, що дало йому можливість укласти збірку "Мудрість віків".
    
 
  Конотопчани все пишуть та пишуть. Не встигли зачинитися двері Будинку науки і техніки за Миколою МАТВІЙЧУКОМ, який презентував тут свою збірку новел і бувальщин «Чарівна сила», як зібрав читачів Іван КОРНЮЩЕНКО, член національних спілок письменників та журналістів. В Івана Пилиповича теж - нова книжка. На літературній ниві він - далеко не початківець і встиг написати про романіста із Кролевця Панаса Кочуру, про журналістів-фронтовиків, про минуле Конотопщини, видав збірку бувальщин і збірку курйозів. Книжка «Афоризми. Думки. Парадокси» у нього - шістнадцята.

    Жанр, обраний Іваном Корнющенком, літераторів приваблює мало. Серед письменників Сумщини він єдиний, хто спробував висловити бачення світу так стисло й коротко, точніше, зібрати докупи свої думки й опублікувати. «Перший мій афоризм, - написав автор у передмові, - датовано 1967-м роком. Потім записував їх часто». Той перший стверджує: «Щастя - це інколи те, що відняте в інших». Можна сперечатися, звичайно. Але тоді Іван Корнющенко ще був простим кореспондентом районної газети. Коли став редактором, з’явилися інші думки: «Неорганізованість керівника - це приклад до розпаду дисципліни в колективі». Якщо без іронії, то серед 400 афоризмів є дійсно цікаві, хоч інколи ловиш себе на думці, що подібне доводилося чути. «Палить цигарку людина, - пише Іван Пилипович, який сам ніколи не курив, - палить цигарка її». Тільки застереження «Крапля нікотину вбиває коня» куди впливовіше. Як мовлять, виникають асоціації.

      Презентацію книжки традиційно відкрила завідуюча художньою бібліотекою Світлана Смірнова, познайомивши присутніх із життям і творчістю Івана Корнющенка. Теплі слова про письменника сказали ветеран бібліотечної справи Катерина Фатюшина, фронтовик Дмитро Ковтун, головний редактор міської газети «Конотопський край» Антоніна Угнівенко. Учні шкіл №11 та №12 прочитали твори автора, а учасники залізничної художньої самодіяльності Іван Супрун та Тетяна Калита проспівали пісні на слова конотопського літератора.

     Збірка афоризмів - не остання книжка Івана Корнющенка. За його словами, у видавництвах на друк чекають ще десять. А в запасі у нього ще й поема є.

Микола ПАЦАК


Категорія: КОРНЮЩЕНКО ІВАН ПИЛИПОВИЧ | Додав: ales (29.12.2011)
Переглядів: 1943 | Теги: КОРНЮЩЕНКО ІВАН ПИЛИПОВИЧ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Київський час
Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 31
Наші друзі
Copyright MyCorp © 2024 Безкоштовний хостинг uCoz