У післявоєнні роки жителі Миропілля доволі часто вели розмову про земляка Василя Гордієнка, який був кумиром мільйонів прихильників спорту тодішньої країни. Якщо його однофамілець штурман Михайло Гордієнко прославив село тим, що здійснив з В.Коккінакі безпересадочний переліт з Москви до Америки, то Василь став неперевершеним на марафонській дистанції, що становить 42 км 195 м. Цей вид спорту вважається найважчим серед інших з легкої атлетики, і на той час було не так і багато відважних, хто б займався цим бігом. Але якраз В. Гордієнко уподобав його і успішно виступав на різноманітних змаганнях.

До спорту Василь прилучився, коли у 30-х роках переїхав до Ленінграда і, влаштувавшись на роботу на за ... Читати далі »

Нещодавно  жителі Миропілля відзначили вельми приємну подію- виповнилося 125-річниця як у нашому колишньому містечку при чоловічому училищі було відкрито першу безплатну земську бібліотеку. За ініціативою повітової влади нею опікувався князь Петро Долгоруков .

Йому допомагав священник Миколаївської церкви Георгій Лазарєв. Цей масовий культосвітній заклад уже на перших порах мав 718  книг, з них 197 збірок прозових і поетичних збірок, знаючи князя як палкого бібліофіла, подарував бібліотеці  Московський комітет грамотності. Фінансове і інше забезпечення  у здійснювалося з різних джерел. Це благодійні внески і  першим виділив власні кошти на придбання книг  на суму 30 руб. князь П.Долгоруков. Були пожертви товар ... Читати далі »

Наш благодатний край став щасливим на творчу долю багатьом творчим людям. Цими днями мистецькі кола відзначають 230-річницю  від дня народження  великого Актора,  який близько  60 років  на сцені утверджував  життєву правду, виховував молодих колег у дусі реалізму. Це був Михайло Семенович Щепкін. Його ім’я відоме у всьому світі,  він мав тисячі своїх прихильників, для нього театр був  великою школою мистецтва і у своїй праці  бачив відповідальну суспільну місію. А його життя  починалося із слобожанської землі, де відбулися у нього зримі погляди на навколишню дійсність, тут він створив власне сімейне благополуччя.

  < ... Читати далі »

Ніхто не заперечить, що у минулому  однією з окрас українського пейзажу були вітряки і млини. Їх тепер бачимо здебільшого на картинах чи у музеях. Вони відходять у небуття. Так склалося, що свого часу біля цих споруд збиралися люди, які, окрім стеження за помолом збіжжя, обговорювали різні питання, сільські новини, відпочивали, співали пісні. Ці своєрідні «посиденьки» започаткували  в нашому краї переселенці , які з’явилися в основному у другій половині  ХVII століття. Тоді йшло масове прибуття з Правобережжя, інших регіонів людей, що тікали  від  тамтешньої кабали визискувачів, монголо-татарської навали і  поселялися у нас на необжитих територіях.

Прибулі відразу  ставали до роботи в по ... Читати далі »

 Масове заселення Слобожанщини в ХVІІ-ХVIII століттях започаткувало  утворення  козацьких формувань, які боронили нашу землю від нападів турків та татар, польських поневолювачів. В історії України вони посідають чільне місце , адже звитяжно боролися за віру, гідність та звичаї народу. У часи незалежності держави значно збільшилася увага до вивчення цієї славної сторінки у біографії служивих. Колись і в нашому краї блистіли леза шаблів, лунали пісні козаків. Мчали коні, гордо крокували браві хлопці, а вечірньої пори села сповнювалися їх гомоном.

У круговерті подій тих часів певну роль у захисті південних кордонів тодішньої де ... Читати далі »