|
Хай слово правді моє служить У боротьбі не галасливо. Не можу жити я байдужим, Коли Вкраїна не щаслива. Журналістські стежини поета Поезією Миколи Андрієнка захоплююся багато років. З тих пір, коли він почав друкуватися на сторінках районної газети «Голос Посулля» (тодішня назва «Світло Жовтня»). Мав щастя вісім років працювати разом з ним у реда ... Читати далі » |
|
Така вже людська сутність: запам’ятовувати певні шматки з дитинства навіть до свого відходу в інший світ. Для нашого земляка, у майбутньому доктора філологічних наук, професора Леоніда Ушкалова це також не було винятком. Він мешкав на околиці селища Краснопілля і, мабуть, чи не найглибше від своїх однолітків спізнав принади довколишньої природи, її красу, адже його хатка розташовувалася на вулиці Зеленій, що в колишньому так званому Савченковому хуторі. Тут навколо чисте повітря, свіжість і прохолода від ставка, який за десяток-другий метрів від житла. А навколо лісові багатства, що й кликали постійно до себе хлопця. І він був зачарований цією красою, у його серце все це відкладалося, зберігалося у пам’яті ... Читати далі » |
|
Інформація зі сторінки Липоводолинської газети "Наш край" в мережі фейсбук за 12.02.2021 (https://www.facebook.com/nashkray1932): Шановні читачі "Нашого краю"! Повідомляємо вам, що наш часопис сьогодні ви не отримаєте. Причина цього - від нас не залежить. Все через сніговії та ожеледицю. "Наш край" ми друкуємо аж у Харкові, звідти газету пошта доставляє до Конотопа, а вже тоді часопис потрапляє до ваших домівок та на пошту в Липовій Долині, звідки розноситься листоношами та розвозиться пересувним відділенням. Так от, харк ... Читати далі » |
|
Конституція України з вини її батьків-укладачів народилася дуже хворою. Діагноз: політична надбудова узурпувала мову, право і владу. Розглянемо історію хвороби і її наслідки. Спочатку слід пояснити українське слово «держава». Воно має два значення. |
|
У День св. Валентина в багатьох країнах світу відзначають ще й Міжнародний день дарування книжок. Це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Напередодні свята до Буринської центральної публічної бібліотеки завітав Григорій Фастівець, член Національної спілки письменників України. Григ ... Читати далі » |
|
Сумщина подарувала Україні ціле гроно видатних митців слова. Серед них і знаний глухівчанин – співець рідної землі – Микола Єроха. 12 лютого у Глухівському міському краєзнавчому музеї відбулись поетичні зустрічі «Із чого зіткане життя», присвячені пам’яті Миколи Степановича Єрохи. Саме цього дня журналісту, поету, самодіяльному композитору, співаку, краєзнавцю виповнилося б 79 років. Микола Єроха був талановитою творчою людиною. Своє життя він присвятив професії журналіста: плідно працював на журналістській ниві, тривалий час був редактором газети «Народна трибуна», входив до Спілки журналістів України, очолюючи літературно-мистецьке об’єднання &la ... Читати далі » |
|
8 лютого заслуженому журналісту України, лауреату премії Національної спілки журналістів України «Золоте перо», уродженцю с. Мар’янівка Гуринівської сільської ради Миколі Івановичу Теницькому виповнилося б 85 років. Микола Іванович був неординарною, сильною постаттю, користувався авторитетом і повагою у журналістських колах і серед громадськості. Працелюбний, людяний, щирий, справедливий і відвертий, він поспішав жити, наче відчував, що йому на цім світі відміряно не такий уже й довгий шлях.
|
|
Переселенці волинського містечка Миропілля у далекому неспокійному XVII ст., тікаючи від польсько-шляхетського гніту, зупинилися біля тихоплинного Псла, серед зеленошатих дібров і у гирлі притоки Удави вирішили заснувати новий населений пункт. Він отримав назву їх рідного поселення. Нове Миропілля у нашому краї поступово розросталося, сюди, щоб отримати спокій, прибували на постійне місце проживання і жителі з Білорусії, Росії. Згодом для захисту кордонів тут утворили козацькі підрозділи. Життя покликало людей до праці на землі, відкривати різні промисли, ловити рибу чи займатися мисливством. Окремі підприємливі мешканці розпочали виготовляти і реалізувати алкогольні напої – з цим вони зазналися ще раніше, адже без вина, кислого меду, пива не обійдешся. В ... Читати далі » |
|
У житті нашого краю важливе місце посідає друга половина ХVII століття. Це був час, коли після важких міжусобних війн стищували свої набіги татарські завойовники. Південно-східна частина нинішньої Сумщини залишалася незаселеною. Вона вважалася нічиєю, її звали Диким Полем. Але татари подеколи використовували її для походів на московські землі і цим самим створювали небезпеку для бажаючих поселитися на цій території, адже вона приваблювала родючими грунтами, безмежними лісами, річками, а відтак вважалося, що ніяк не гоже не користуватися природними багатствами. Спочатку з’явилися одинокі кочівники, а згодом до них приєдналися групи людей, які проживали на Правобережжі, у західних регіонах і там постійно зазнавали утисків від ... Читати далі » |
|
Хутір Марченки розкинувся у глибокій долині, на дні її поблискувало озерце. Круті горби, густо порослі лісом, оточили озеро так тісно, що на перший погляд здавалося, саме тому тут і не могло розміститися більше, ніж півтора десятка хатин. Невеличкі двори , хатини, заваленв до димарів снігом, синь лісу, що шумить на горі, глибокиф яр біля хутора - ось що відкрилося нашим очам. |
